Груша Лісова красуня: опис та характеристика сорту

Груша Лісова красуня – стародавній та надзвичайно популярний у вітчизняних садівників бельгійський сорт. Він славиться небувалої врожайністю і чудовим десертним смаком плодів. Сорт унікальний тим, що не є досягненням селекції. Ці дерева були виявлені випадково якимсь мандрівником Шатильоном у лісових околицях Алоста (Бельгія) на початку XIX століття, після чого були активно поширені в сади Європи і на інші континенти.

Опис і характеристика

Опис сорту варто почати з того, що Лісова красуня дуже перспективна груша. Її сіянці багаторазово використовувалися в селекційній роботі і зараз відомо понад 30 нових, в тому числі колоновидна видів груш, виведених на основі Лісової красуні. За свою історію сорт змінив кілька назв. Спочатку він називався «Лісова груша», пізніше – «Фламандська красуня», на честь регіону Фландрія (Бельгія), де дерево було знайдено.

І вже потім за ним закріпилася назва «Лісова красуня», що збереглося до наших днів. Дерева Лісової красуні не надто високі (до 5 м), акуратні, мають широку, але рівну пірамідальну крону середньої густоти. Пагони міцні, темного бурого забарвлення, з невеликою кількістю опробковілих сочевичок, з країв трохи пониклі. Листові пластини довгасті, яскраво-зелені, з незначними щербинами по краях. Цвіте груша в середині квітня. Квітки дрібні, рожевого відтінку, мають високу стійкість до перепадів температур і не пошкоджуються поворотними заморозками.

Стійкість до холоду – відмітна риса не тільки квіток, але і дерев. Сорт груші Лісова красуня без проблем переносить низькі температури північних регіонів, де позначка термометра взимку опускається до -45 °C. Імунітет до грибкових захворювань низький. При найменшої вологості дерева уражуються паршею, різними видами гнилі, рідше іржею і борошнистою росою. Сорт частково самоплідний. Для підвищення врожайності рекомендується висаджувати поруч запилювачі – груші сортів Лимонка, Вільямс.

Плоди Лісової красуні цінуються за неперевершений смак та привабливу зовнішню характеристику. Вони вирівняні, красивою яйцевидної форми, середньої величини (150-170 г), проте поодинокі екземпляри можуть досягати і великих розмірів. Відомі випадки, коли у верхній частині крони дозрівали груші вагою близько 300 р. Шкірка тонка, але щільна, з легкої шорсткістю. По мірі дозрівання її забарвлення змінюється з зеленувато-жовтого на золотисто-янтарний. На одній стороні, оберненій до сонця, з’являється інтенсивний рум’янець.

М’якоть груші білий з легким кремовим відтінком, ароматна. Структура ніжна, м’яка, в повній зрілості масляниста, з великим вмістом соку. Смак – десертний, дуже солодкий, з ледь вловимим кислуватим присмаком. Блюдце неглибоке, сердечко окреслено кам’янистими утвореннями, насіння великі, бурого кольору. Зберігаються груші недовго, але стадії повного дозрівання вони найкращі серед десертних сортів.

Особливості вирощування

Агротехніка груші Лісова красуня нескладна, але має деякі особливості. Ці невибагливі дерева не мають високих вимог до грунту. Для них підходить як помірно-волога, так і відносно суха земля, однак виростаючи в родючій і пухкому грунті вони краще розвиваються і плодоносять.

Найсприятливіший час для висадки саджанців – весна, в період з середини квітня до середини травня, коли повністю зійде сніг. Найкращим місцем для посадки буде сонячний, злегка продувається вітрами ділянку на невеликому узвишші. У такому місці волога не буде довго затримуватися на листках, що дозволить запобігти розвитку хвороб. Сильні вітри для груші шкідливі, вони призводять до передчасного опадання плодів. Ями для посадки потрібні невеликі – 80 см завширшки і стільки ж глибини. На дно слід укласти мінеральний комплекс разом з перегноєм або компостом.

Догляд за грушами полягає в поливах, проведенні підживлень, формуванні крони. Щоб пристовбурне коло не доводилося постійно чистити від бур’янів і рихлити, його мульчують. Поки маленькі саджанці поливи проводяться 1 раз в тиждень, до повного вкорінення. Доросле дерево поливають 3 рази в рік з розрахунку 8-9 відер води: перед цвітінням, у час дозрівання плодів і восени, приблизно за місяць до зимівлі.

В спекотне літо, особливо якщо груша скидає квіти або зав’язі, потрібен додатковий полив. Підживлення вносяться з другого року життя деревця. Ранньою весною в пристовбурних кіл можна розкидати гній (2-3 кг/м?), під час цвітіння – слабкий розчин селітри (1:50). В середині сезону (червень – початок липня) підтримає дерево перед плодоношенням фосфатно-калієве добриво («Нітрофоска», «Амофос»), як альтернатива – розчин золи (2 склянки/відро води). Після збору врожаю (вересень) в пристовбурні кола вноситься хлористий калій з розрахунку 10 г/м? і суперфосфат 20 р.

Починаючи з другого року, молоде деревце потрібно формувати – вкорочувати основні пагони приблизно на третину. Коли груша почне плодоносити, щороку треба проріджувати крону, видаляючи зайву поросль та пошкоджені гілки. Зиму Лісова красуня переносить добре і може обійтися без укриття. А от захист від шкідників обов’язкове. Побілка штамба сумішшю вапна і мідного купоросу в поєднанні з обгортанням твердим матеріалом не дозволить гризунам наблизитися до дерева.

Боротьба з хворобами і шкідниками

Сорт сильно схильний до парші, яка може розвинутися навіть від нічної роси. В особливо вологе літо дерева уражаються та іншими хворобами: борошнистою росою, іржею, плодовою гниллю. Цитоспороз і бактеріальний опік для груші також не рідкість. Знизити ризик розвитку цих хвороб допомагають профілактичні заходи: обробка крони мідьвмісними фунгіцидами, побілка стовбурів, збір і спалювання опалого листя.

Від парші (бурі плями на листках і плодах) рекомендується проводити весняне обприскування крони хлорокисью міді (0,5%) на момент розкриття бруньок, а потім відразу після цвітіння. Восени, після збору врожаю, проводиться обприскування листя розчином бордоської суміші (1%). Ці кошти також захищають грушу від борошнистої роси та іржі.

Від плодової гнилі ефективні препарати «Хом» (40 г/10 л води) або «Оксихом» (20 г/10 л води) – обприскування розчином проводиться ранньою весною і після цвітіння. Ці ж препарати врятують дерево від цитоспороза (коричневі відмерлі ділянки на корі). Про поразку бактеріальним опіком можна судити за наявною чорним, як би згорілим листочкам. На початковій стадії з хворобою допомагає впоратися обробка мідним купоросом (3 ложки/10 л води).

Бордоська суміш – універсальний фунгіцид, що захищає плодові дерева не тільки від хвороб, але і від шкідників. Обробка крони 3%-м розчином навесні дозволяє запобігти появі таких комах, як мідяниця (грушева листоблошка), червоний кліщ, грушева плодожерка. Поки личинки знаходяться в землі (ранньою весною і перед зимівлею) грунт навколо дерева доцільно полити 3%-м розчином сечовини. Якщо попри профілактичні заходи популяція шкідників збільшується, застосовуються інсектициди: «Карбофос», «Фуфаноном», «Фітоверм», «Колоїдна сірка» згідно з інструкцією.

Збір врожаю

Знімної зрілості плоди досягають в останній декаді серпня, але оскільки вони швидко перестигають і опадають, то збір врожаю рекомендується проводити на тиждень раніше. Лісова красуня – дуже врожайний сорт. З одного дорослого дерева за сезон можна отримати близько 200 кг груш, а у врожайний рік навіть більше. Тому розраховуйте свій час так, щоб збір плодів не затягнувся довше, ніж на тиждень. Пам’ятайте, що в суху і жарку погоду плоди осипаються швидше, а в прохолодну можуть залишатися на дереві довше – до 10 днів.

Про стиглості груш судять за зовнішніми ознаками: пожовтіння шкіри, появі незначного рум’янцю з одного боку плоду, зміни щільності м’якоті (вона стає злегка маслянистої), потемніння насіння, легкого відриву плодів від гілок. Термін зберігання зірваних груш недовгий – максимум 3 тижні. Щоб протягом цього часу вони набули характерний бурштиновий колір і неперевершений десертний смак, необхідно подбати про правильному зберіганні.

Візьміть решітчасті ящики або кошики, застеліть дно і боки пергаментом. Далі укладіть груші плодоніжками вгору, перекладаючи кожен шар папером, і поставте в прохолодне місце (0…+1 °C) з вологістю повітря 80-90%. У таких умовах вони добре зберігають свій товарний вигляд і здатні переносити тривале транспортування. Використання дозрілих плодів універсальне. Вони гарні свіжими в якості десерту, також з них виходять чудові джеми, цукати, варення, компоти.

Переваги і недоліки

Вітчизняні садівники дуже позитивно відгукуються про Лісової красуні, відзначаючи її гідності та незначні недоліки, які є у кожного сорту.

У списку достоїнств значаться:

  • хороші адаптаційні здібності дерева до спеки, посухи, складу грунту;
  • феноменальна морозостійкість;
  • висока врожайність;
  • багаторічна плодоношення і тривалий термін життя дерева;
  • відмінні смакові якості і товарний вигляд стиглих плодів.

До основних недоліків сорту відноситься висока сприйнятливість грушевих дерев до парші, осипання зрілих плодів, а також невеликий термін зберігання врожаю.

Відео «Груша Лісова красуня»

У цьому відео ви почуєте опис груші сорту Лісова красуня.

Ссылка на основную публикацию