Припій сел 61: характеристика, класифікація та властивості, температура плавлення і система позначення

Багато виробів потребують того, щоб вони з’єднувалися надійно і надовго. Але ось потрібної герметичності, на жаль, не так просто домогтися. Саме тому варто застосовувати і спеціальну процедуру з’єднання, наприклад, пайки. Але для цього процесу необхідно використовувати припої. Так, ними називають сплави металу або навіть сам метал, які розплавляється і прекрасно заповнюють всі щілини і зазори, які тільки можуть бути між деталями.

Після того як все буде заповнено, нерозбірливо, але дуже міцно і, найголовніше, герметично, припої тверднуть. Це все відбувається через те, що вони знаходяться в розплавленому стані. Це відбувається все тому, що температура металів тих виробів, які потрібно з’єднати, набагато вище, ніж герметична суміш.

Загальна характеристика припою

Ви вирішили купити припій, але не розумієте, що ж вам потрібно шукати на прилавках будівельного магазину. Шукайте товар, який позначений маркою «пос». Така абревіатура означає припой олов’яно-свинцевий, тільки це скорочена назва. Зазвичай поряд з «пос» дається ще й цифрове позначення, яке вказує на те, яке в процентах в даному припое кількість олова.

Решта ж відсотки, не враховані в назві «пос», означають решта складу: свинець і різні добавки. Якщо ж розглядати сел як сплав металів, то тоді можна говорити про те, що вони можуть бути виконані на основі різного матеріалу:

  1. Олова.
  2. Свинцю.
  3. Кадмію.
  4. Міді.
  5. Нікелю.

Відомо, що припій може служити довго на благо людству, наприклад, років до двадцяти. Але це можливо лише тільки в тому випадку, якщо технологія його виготовлення, в тому числі і температурний режим плавлення відповідає стандартам. І крім того, вплив навколишнього середовища не є негативним.

Класифікація припоїв

На сьогоднішній день можна говорити про різноманітні типах припоїв. Причому в основі їх поділу може лежати все що завгодно, починаючи від зовнішнього вигляду і закінчуючи його елементами в складі.

Отже, сел буває різним за своїм зовнішнім виглядом:

  1. Гранули.
  2. Прутики.
  3. Дроту.
  4. Порошок.
  5. Фольга.

Крім такого поділу, існує ще класифікація сел по тому, яку температуру використовують при плавленні і яка межа міцності при розтягуванні.

Всі припої ділять на три типи:

  1. М’які.
  2. Тверді.
  3. Напівтверді.

Отже, перший вид вимагає температуру до трьохсот градусів, а межа міцності обмежується — 16-100 МПа. Тверді починають свій процес плавлення при температурі вище трьохсот градусів, а кордони розтяжності міцності — 100-500 МПа.

До м’яких відносяться ті, які ще мають і таку кількість змісту олова: від 10 до 90 відсотків. Решта відсотки в цих сумішах становить свинець. По-іншому розподіляється складу в твердих припоях. Так, вони зазвичай мідно-цинкові і срібні, в яких є ще й інші добавки.

До напівтвердих відносяться ті, в яких процес плавлення відбувається при 4000 градусах. Найчастіше цю групу з’єднують з м’якими. З’являються зараз і нові види, наприклад, безсвинцеві, які дозволяють говорити про чистоту екології.

Використання припоїв

Зупинимося докладніше на тому, як відбувається сам процес використання сел. Починають всього з того, що і місце з’єднання, і сам припой нагрівають до певної температури. Сам процес починається після того, як припій досягне певної температури, адже відомо, що йому необхідні для плавлення температурні градуси нижче, ніж для металу, з якого виготовлені вироби.

Це дозволяє припою плавитися, а метал залишаються в своєму колишньому стані, тобто твердим. При вже невеликій температурі на місці з’єднання сел і твердого металу, який не піддається плавлення, залишаючись в твердому стані, починаються найрізноманітніші процеси фізико-хімічної властивості.

Припій починає змащувати метал, а потім при тій же температурі ще починає і розтікатися, заповнюючи всі зазори. Доведено, що при такому процесі, який відбувається при певній невисокій температурі, компоненти сел дифундують в основний метал, а потім вже сам цей основний метал і розчиняється в припої.

Таким шляхом і при встановленій температурі утворюється проміжна прошарок. Завдання цього прошарку з’єднати всі деталі в одне, як тільки пройде процес застигання. Щоб все пройшло успішно, необхідно враховувати фізико-хімічні властивості металів, що сполучаються.

Так як припоїв багато, то варто правильно вибирати їх марки. Наприклад, враховувати температуру, при якій відбувається процес плавлення, стійкість до корозій, а також вартість має не останнє значення.

Якщо необхідно з’єднати за допомогою пос якісь частини, які проводять струм, то тут звертають увагу і на питому провідність самого припою. Є припої, яким необхідна дуже низька температура і вони відмінно підходять для роботи з виробами складної форми.

Система позначення припоев

Уже в назві марки можна визначити і те, що це таке. Адже будь-який сплав повинен починатися з літери «П», наголошуючи на тому, що він може піддаватися процесу плавлення. Цифра вказується на вміст компонентів.

Але є ще одне позначення в кінці марки, де використовуються літери. Так, кожна буква позначає метал, який і буде піддаватися плавлення разом з оловом. Так, «А» — це алюміній, «Ж» — це залізо, «К» — це кадмій і так інші метали.

Але серед усіх цих марок особливим попитом користується марка з номером 61, де в процесі плавлення використовується 61 відсоток олова, а інша частина заповнена свинцем. Але в сплаві цього припою є ще і каніфоль, який допомагає здійснювати процес пайки і лудіння. Цей матеріал універсальний, тому він прекрасно підходить для будь-якого виду проводів. Такий сплав дуже стійкий і прекрасно підходить для роботи з багатьма матеріалами та виробами.

Ссылка на основную публикацию