Що таке роз’єм OBDII в автомобілі

Власники автомобілів з ЕСУД часто стикаються з такими визначеннями, як: OBD роз’єм, комп’ютерна діагностика автомобіля через OBDII, перевірка і сканування помилок двигуна по OBD. При цьому не всі знають, що означає наявність в автомобілі даної системи, а також для чого взагалі потрібна OBD в машині. Давайте докладніше розберемося, що таке система OBD, а саме OBDII.

Почнемо з того, що OBD (On board diagnostics, від англ. Бортова діагностика) передбачає наявність спеціального діагностичного роз’єму. Дане рішення необхідно для підключення сканера, ноутбука або смартфона до системи OBD. Сама наявність ОБД в автомобілі означає можливість самодіагностики ТЗ, а також дозволяє зчитувати певну інформацію з різних бортових систем: ЕБУ двигуном, керуючі блоки Airbag, система ABS і т.д. Іншими словами, OBD дозволяють здійснити перевірку стану різних систем.

Зазначена самодиагностика з’явилася в США, сталося це досить давно (з початку 80-х років). Головним завданням впровадження стала боротьба за екологію, тобто контроль за складом вихлопних газів і справністю роботи систем, які знижували токсичність вихлопу. Перші версії були здатні тільки визначити наявність або відсутність неполадок, при цьому без локалізації самої проблеми. Додамо, що на початковому етапі кожен виробник автомобілів мав свій стандарт діагностичного роз’єму OBD-I і необхідне для зчитування даних діагностичне обладнання, що значно ускладнювало перевірку ТЗ різних марок в рамках одного автосервісу.

Подальший розвиток призвело до того, що з’явився OBD 2, який перетворився в уніфікований стандартний цифровий роз’єм. Через такий роз’єм можна переглядати інформацію про стан і роботу окремих систем будь-якого ТЗ в режимі реального часу, зчитувати необхідні дані і коди записаних в пам’ять блоків управління помилок для їх розшифровки. Завдяки такій функціональності перевірка машини через OBD-II сьогодні дозволяє набагато швидше і точніше виявити наявну несправність в разі її виникнення.

Якщо порівняти систему OBD на початковому етапі з більш сучасним рішенням, тоді ранні версії зачіпали такі елементи: датчик кисню, систему рециркуляції (EGR), систему харчування ДВС і блоку управління двигуном (ЕБУ). Вся перевірка зводилася до визначення рівня токсичності вихлопних газів. Поява стандарту OBD II стало набором вимог, згідно з якими система управління двигуном повинна відповідати закріпленим на законодавчому рівні стандартам стосовно складу відпрацьованих газів. Виходить, OBD II це не просто діагностичний роз’єм з певною терморегулятори, особливими протоколами зв’язку та форматами що відображається для перевірки авто, а цілий пакет вимог, яким повинна відповідати продукція різних автовиробників.

В Європі вказаний стандарт називається EOBD і заснований на американській OBD-II. Такий стандарт обов’язковий для всіх ТЗ з січня 2001 р Японії аналогічний стандарт отримав назву JOBD. Сьогодні активно розробляється автодіагностика за стандартом OBD-III, яка повинна незабаром змінити OBD II.

Ссылка на основную публикацию