Електроенергії необхідний облік. Ця задача покладається на електролічильники. Вимірюється електрична енергія в кіловат-годинах – це означає, що електричний прилад, який має споживану потужність 1000Вт, зобов’язаний опрацювати одну годину, щоб затратити 1 кВт/ч.
Сьогоднішнє, перенасичення різної електронної (і не тільки) продукцією, різноманітність різних моделей і видів електронних лічильників зможе ввести в ступор звичайного споживача.
Лічильники на вітчизняному ринку є різні – електронні (цифрові), прості механічні, комбіновані, просто «навернені» і міжпланетні дуже точні.
Функціональність сьогоднішніх лічильників теж вражає – крім простого виміру потужності електроенергії, лічильники можуть вважати тарифи за енергію і характеристики навколишнього середовища, стежити за якістю енергії, і дають можливість віддаленого доступу.
У цій статті, що складається з декількох частин, ми спробуємо відповісти на ряд питань, які з’являються при виборі, приєднанні та принцип роботи електричного лічильника.
Так як, ми не плануємо дуже глибоко розглядати дану тему, деякі питання можуть бути не зворушеним. Тому незайвим буде прочитати в ПУЭ7, Глава 1.5 — «Облік електричної енергії».
Для перегляду теми нам попередньо необхідно якимось чином розділити всі електролічильники на групи за їх різними характеристиками. Іншими словами, потрібно розібратися з класифікацією електричних лічильників.
Головні характеристики
Розділимо за різними показниками.
За способом роботи (конструктивного виконання):
- Електричні.
- Індукційні.
По електромережі:
- Трифазні.
- Однофазні.
При цьому трифазні електролічильники поділяються:
- По виду інтерфейсу зв’язку (для електричних лічильників).
- За типом вимірюваної потужності — електролічильники активної і реактивної потужності.
- За типом підключення в мережу — трансформаторного або прямого включення.
- По класу точності.
- За розміром тарифів — одно — та багатотарифні.
Відмінності в увазі мережі електроенергії
Головна відмінність електролічильників полягає в третьому пункті, а точніше, для якої електричної мережі вони призначені для одно — або трифазної мережі.
Електричні лічильники однофазні застосовуються в однофазних двопровідних мережах з напругою 0,40/0,23 кВт. Головне їх використання облік витрат електричної енергії в квартирах або індивідуальних будинках.
Виробляються електролічильники на напругу 220 (або 127) Вт, номінальним струмом — 5-60 Ампер. Ставляться на вході або встановлюються в міжповерхових (квартирних) щитах.
Електричні лічильники трифазні використовуються для трифазних трьох — чотирьох провідних мереж.
І якщо з однофазними все просто і ясно, то трифазні пристрої вимагають докладного опису, так як вони застосовуються в електронних установках, які працюють на трифазному струмі.
Трифазні електролічильники прямого підключення до мережі з’єднуються безпосередньо, без допоміжних пристроїв – трансформаторів струму.
Номінальний струм вироблених електролічильників прямого підключення — 5-100 Ампер.
Облік спожитої електроенергії визначається за допомогою віднімання початкового показання електричного лічильника (Пн.) з кінцевого показання (Пк.):
Е=Пк.— Пн.
Але бувають випадки, коли електрична установка споживає дуже великий струм і електролічильник прямого підключення цей струм через себе пропускати не в змозі. Тому в цих випадках застосовують під’єднання електричних лічильників за допомогою вимірювальних трансформаторів струму (ТТ.).
Головне призначення ТТ. – знизити струм до таких показників, при яких пристрій буде нормально працювати.
Розрахунок спожитої електроенергії тут теж визначається відніманням початкових показань з кінцевих і на додаток – множенням отриманої різниці даних на коефіцієнт трансформації (Кт.) струму трансформатора:
Е=(Пк. — Пн.) х Кт
Дізнатися коефіцієнт трансформації ТТ., можна по інформації на шильдику безпосередньо трансформатора.
Наприклад, напис 200/10 на ТТ означає, що первинна обмотка цього трансформатора розрахована на струм 200 А, а вторинна на 10 А.
З такого співвідношення ми і маємо коефіцієнт трансформації, що дорівнює 20. Іншими словами — ТТ знижує первинний електрострум у 20 разів.
Конструктивна особливість електролічильників
По конструкції, або якщо говорити інакше, по типу вимірювальної системи електролічильники діляться на індукційні та електричні. Тобто, пристрій електричного лічильника може бути досить простим, так і складним – у випадку з електричним лічильником.
Індукційний лічильник — спосіб його роботи базується на дії магнітного поля котушок, по проводці яких проходить струм, на обертову частину – диск.
Обертання диска ми і бачимо в пластиковому віконці електролічильника. Причому число обертів диска пропорційно витраченої енергії. Ці електролічильники відрізняються невеликою ціною, а також досить високою надійністю і якістю.
Серед недоліків можна виділити:
- Низька функціональність.
- Невисокий клас точності (велика похибка).
- Погана (практично ніяка) захист від крадіжки електрики.
Електронний лічильник – сучасний прилад обліку
Незважаючи на велику (на відміну від механічних електролічильників) ціну ці лічильники мають відмінні технічні характеристики і хороші сервісні опції.
Відмінні ознаки:
- Довговічність, немає обертових деталей.
- Підвищений клас точності електролічильників.
- Можливість установки тарифної системи обліку.
- Підвищений інтервал між перевірками.
- Є внутрішня пам’ять для збереження інформації по спожитої енергії.
- Можливість автоматизованої облікової системи споживаної електроенергії (АСКОЕ).
Працює електролічильник з допомогою переходу активної потужності в послідовність імпульсів, подсчитывающиеся встановленим мікроконтролером. Причому кількість імпульсів пропорційно витраченої (вимірюваної) енергії.
Клас точності електричного лічильника
Це його похибка виконаних вимірів. Якщо сказати точніше – найбільша можлива відносна похибка, яка вказується у відсотках.
Сьогодні повсюдно йде заміна застарілих електролічильників на більш сучасні пристрої. Для початку це пояснюється саме поганим класом точності старих електричних лічильників, і з збільшеними навантаженнями на електроенергію. Тому всі електролічильники з класом точності 2,5 зобов’язані бути замінені на електролічильники з класом точності 2 (або 1). Всі такі заходи вказані Постановою РФ №442.
Про повірки електролічильників
Електролічильники, як і більшість вимірювальних пристроїв, потребують постійної повірці. Вірніше сказати – підлягають неодмінною повірці, так як відносяться до сфери державного регулювання створення єдиних вимірів.
Головне завдання цієї процедури – підтвердження правильності вимірів і можливості подальшої експлуатації пристрою за призначенням. Повірка робиться в акредитованій державою організації у визначений термін.
Є такий показник електричного лічильника, інтервал між перевірками – це інтервал часу, після завершення якого потрібно чергова повірка електролічильника. Теоретично — чим вище інтервал, тим краще якість пристрою.
Початкова (первинна) повірка робиться на заводі-виробнику і пишеться в паспорті пристрою лічильника – з цього часу починається відлік часу.
Час повірки:
- Електрично лічильник – 9-15 років.
- Механічний однофазний електролічильник – 16 років.
- Електролічильники з класом точності 0,5 – 5 років.
- Трифазний лічильник – 5-9 років, сучасні електричні лічильники можуть мати інтервал 15 років.